Шановні батьки!

Ми хочемо нагади вам , що такі чарівні слова, як «добрий день», «вибачте», «дякую», «будь-ласка» вперше пізнаються вдома. Саме вдома діти вчаться бути чесними, пунктуальними та старанними, добре відноситись до друзів, поважати дорослих та вчителів.

Саме вдома вони вчаться бути акуратними, кидати сміття в смітник та прибирати за собою.

Вдома вони також вчаться бути організованими, доглядати за своїми речами та не чіпати чужих речей.

А в школі ми їх вчимо мові, математиці, історії, географії, фізиці, хімії. Батьківське виховання ми лиш закріплюємо, а не замінюємо його.

Права батьків:

Батьки мають право:

- вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;

- обирати і бути обраними до батьківських комітетів та органів громадського самоврядування;

- звертатись до органів управління освітою, керівника закладу з питань навчанння та виховання дітей, робити благодійні внески на розвиток матеріальної та навчальної бази школи;

Обовязки батьків:

Батьки несуть відповідальність за здобуття дітьми повної загальної середньої освіти і зобовязані:

- забезпечувати умови для здобуття дитиною освіти за будь - якою формою навчання;

- постійно дбати про фізичне здоровя, психічний стан дітей;

- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, шанобливе ставлення до Батьківщини, сімї та рідної мови, повагу до національної історії та культури;

- батьки несуть відповідальність за рівень вихованості та успішності учнів, антипедагогічні дії у зверненні до дитини, неетичне відношення до вчителів, ігнорування учнями рішень педагогічних рад, батьківських зборів класу та школи, адміністрації, нанесення учнями шкоди майну школи.

Права дитини


Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.


Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним проц

есом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття.
Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

Закликаємо до співпраці



Якість сучасної освіти залежить не лише від навчання, а й від виховання майбутнього громадянина. Ваша дитина повернулась зі школи не така як завжди. У неї немає настрою, або навпаки стан підвищеної збудженості, а якийсь один предмет вона вперто не бажає вчити. Отримує зауваження в щоденник, погані оцінки. В чому справа?

Можливо у вашого сина чи доньки виник конфлікт з учителем. Якщо це так – не треба сварити дитину, а краще довідатися в чому полягає суть конфлікту. В любому випадку ніколи не покладайте всю провину на вчителя, ніколи не обговорюйте недоліки вчителя. Розумним бути пояснити дитині, що вчитель теж людина і у нього можуть бути проблеми. Адже ми живемо в нелегкий час. А проблеми і втома – це причини роздратованого настрою.

Зустріньтеся з учителем, але не висувайте звинувачень перш, ніж ви його вислухаєте. Поводьтеся делікатно і вам вдасться вичерпати конфлікт ще до його початку. Завжди намагайтеся розв’язати ситуацію спочатку з учителем, а в разі непорозуміння звертайтеся до адміністрації школи.

Найчастіше конфлікти виникають у середньому та старшому шкільному віці, тобто у віці 13 – 18 років. Причин конфлікту може бути декілька. Однак найпоширеніші з них, це:

– Акселерація ( прискорений зріст та фізичний розвиток дітей у порівнянні з попередніми поколіннями). Це явище прискорює протікання підліткового періоду і загострює його. А, як відомо, підлітковий вік вирізняється ускладненнями у вихованні. І батькам, і педагогам важче зрозуміти потреби та внутрішній стан учня. Непорозуміння з боку дорослих викликає протест у підлітка. В результаті змінюється ставлення до навчання;

– Учень відмовляється виконувати вимоги, які висуває вчитель. Відмова може виражатися як у діях так і словами. Підліток прагне відстоювати свою думку і бути почутим. Це – конфлікт непокори;

– Конфлікт єдності. Дитина веде себе так, як прийнято в середовищі ровесників. Бо, якщо буде вести себе по іншому, його будуть дражнити образливими словами;

– Конфлікт лідерства. Дитина бачить в особі вчителя конкурента;

– Конфлікт нелюбові. Діти навмисно виводять вчителя з себе, знаючи, що він не може примінити силу;

Придивіться до поведінки своєї дитини, частіше розмовляйте з нею про шкільні справи, приділяйте увагу якості освіти вашої дитини, ходіть якомога частіше до школи, поспілкуйтеся з учителями. Приймайте участь у вихованні вашого сина чи доньки, а не перекладайте свої обов’язки на школу.

Тільки у співпраці школи і сім’ї можна досягти успіху.



Кiлькiсть переглядiв: 0